Мета: закріплювати знання дітей про весняні зміни в природі, зокрема зміни, викликані підвищенням активності сонця; значення сонця, тепла для пробудження природи, росту рослин.
Хід прогулянки
Вихователь. Діти, подивіться, як красиво навкруги, сонячно! Здавна люди славили сонце, закликали його.
Закличка
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко.
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Там вони грають —
Тебе виглядають.
Сонечко посміхається, все навкруги виблискує. Сніг, що ще не розтанув, іскриться різнокольоровими вогниками: і жовтими, і червоними, і зеленими. Підніміть його на лопатці, який він? (Важкий, мокрий.) Це сонечко постаралося, пригріло так, що сніг почав танути. Сонце — джерело життя на землі. Що дарує сонце? (Світло, тепло.)
Сонце в небі ясне сяє,
Промінці нам простягає,
Щедро нам проміння шле.
Здрастуй, сонечко моє.
Я з тобою подружуся,
Низько до землі вклонюся.
— Малята, вам цікаво дізнатися, чому Сонечко інколи не світить? Тоді послухайте мою казку.
Чому Сонечко інколи не світить?
Є в Сонечка подружка — небесна Хмарка. Живуть вони поряд на небі й давно товаришують. Але, як то буває між товаришами, часом сваряться. Одного разу почула Хмарка, що всі малята в дитячому садку Сонечко гукають, прославляють, а про неї, Хмарку, ані слова, та й образилася. Та так образилася, що з легенької пухнастої Хмарки перетворилася на величезне похмуре Хмарище, що закрило все небо і Сонечко. Стало враз темно, холодно, похмуро. І малята в садочку засумували, на небо дивляться і кажуть: «Де ж наше Сонечко, де ж легенька красуня Хмарка, схожа на білу пір’їнку? Нам дуже сумно без них!» Почула це Хмарка, стало їй соромно за свій вчинок — вона заплакала рясним дощиком. Як пролилися її сльози-крапельки — враз перетворилася вона знову на легеньку і пухнасту, і Сонечко знову визирнуло, засяяло. Малята зраділи.
Так в них і ведеться донині. Вередуня Хмарка час від часу ображається, надуває щічки і затуляє собою Сонечко.
Вихователь. Як сонце гріло взимку? А зараз? Пригадайте, які дні й ночі взимку. А якими вони стають навесні? Так, діти, зараз сонце гріє дедалі сильніше. Помацайте лавку — тепла? А свою шубку. А зараз — стовбур дерева. Сонечко трудиться, гріє, пробуджує землю, дерева, тварин до життя, кличе весну. Малята, а що ви відчуваєте з приходом весни? Весна йде, тепло несе.
Творча гра-медитація «Я маленьке сонечко»
Я маленьке сонечко. Прокидаюсь я дуже рано, щоб дарувати світу тепло і світло. Я вмиваюся ранковою росою, розчісую свої промінчики гребінцем, тим самим, що подарував мені півник, і виходжу на небосхил. Я дарую тепло земельці, травичці, річці, кожному деревцю і, звичайно, людям! В мені дуже багато тепла і життєдайної сили. Сонячними промінчиками я голублю носики, щічки малят, дарую їм веселі веснянки і гарний настрій!
Прислів’я
• Сонце — батько, а місяць — вітчим.
• • Сонце гріє, сонце сяє, всю природу воскрешає.
• Сонце низенько, то і вечір близенько.
• Куди не заглядає сонце, туди навідується лікар.
Індивідуальна робота
Мета: вчити дітей метати в ціль лівою та правою рукою.
Трудова діяльність
Вихователь пропонує дітям оглянути дерева на майданчику та вилікувати пошкоджені.
Рухлива гра «Лисиця в курнику»
Мета: удосконалювати вміння дітей зіскакувати, бігати з ловінням; розвивати швидку орієнтацію в просторі, кмітливісті, спостережливость.
Хід гри
На одному боці майданчика перед лінією ставлять лави (висота 15–20 см) — це «курник». На протилежному боці намічають нору для лисиці. Середина майданчика — подвір’я. Серед дітей обирають «лисицю», решта дітей — «кури». Вони за сигналом вихователя ходять по подвір’ю, шукають собі їжу. На слова вихователя: «Лисиця!» — «кури» тікають до курника, ховаються від лисиці, лисиця їх ловить.
Рухлива гра «Мишоловка»
Мета: удосконалювати вміння дітей ходити і швидко бігати по колу; розвивати витриманість, сміливість, кмітливість, чесність, спритність.
Хід гри
Діти поділені на дві групи. Одна група утворює коло — «мишоловку», інша зображує мишей і розміщується поза колом. Діти, які зображують мишоловку, беруться за руки і починають ходити по колу, промовляючи слова:
Як ці миші надоїли,
Розвелось багато їх.
Все погризли, все поїли,
Як би виловити їх?
Бережіться, мишенята,
Доберемось ми до вас.
Мишоловку ми поставим,
Переловимо всіх вас.
Діти зупиняються і піднімають зчеплені руки вгору. «Миші» починають швидко перебігати через середину кола.
На сигнал вихователя: «Хлоп» — діти опускають руки, і мишоловка закривається. Тих дітей, які не встигли вибігти з кола, вважають спійманими мишами, вони виходять з гри. Гру починають знову, доки не переловлять всіх мишей. Потім діти міняються місцями.
